Південна Чернігівщина.

Линовиця, невеличке село біля Прилук. В основному всі, хто рухається в напрямку Пирятина, чи до траси Київ-Харків, його проїзжають. І дарма, все цікаве — поруч. Ми звикли кудись їхати далеко, щоб щось побачити, але багато чого гарного і незвичайного у нас під носом.

Вежа де-Бальменів
Вежа де-Бальменів
Collapse )

Переяслав-Хмельницький. Частина 2

Даний скансен почав створюватися у 1964 році. На території близько 30 гектарів розташовано 300 об`єктів народної архітектури ХVІІ-ХІХ ст., в тому числі 20 дворів з хатами та господарськими будівлями, 23 різноманітні установки та майстерні, більше 20 тис. творів народного мистецтва, знарядь праці, речей побуту, зібраних в лісостеповій зоні України. У павільйонах створено експозиції дванадцяти тематичних музеїв, які більш поглиблено розкривають окремі теми з історії народного побуту, традицій, звичаїв та обрядів, народної творчості, землеробства, хлібопекарства, народного транспорту, розвитку науки та техніки.

Piccy.info - Free Image Hosting
Collapse )

Переяслав-Хмельницький. Частина 1

Місто Переяслав-Хмельницький, в туристичному плані відоме перш за все своїм музеєм під відкритим небом - скансеном. Але і в самому Переяславі є на що подивитися. Його недаремно називають містом музеїв - тут їх близько 30. В Україні це абсолютний рекорд: на кожну тисячу мешканців  – один музей. По одній з версій назва міста пішла за легендою, за якою юнак (Кирило Кожум’яка) переміг могутнього воїна-кочівника й цим зажив собі слави – “переяв славу”.  

Вознесенський монастир

Переяслав-Хмельницький - одне з найстаріших міст Київської Русі і перша згадка у літописі датується 907 роком. Ще не Переяслав, а Переяславль-Руський або Південний, був одним з головних міст Київської Русі, а точніше він був третім містом після Києва і Чернігова. Князівство прикривало Київську землю і середнє Подніпров'я від половецьких вторгнень. В цей час з ініціативи енергійного переяславського єпископа Єфрема, та князя Володимира Мономаха тут розгорнулося широке будівництво.  

Вознесенський монастир, дзвінниця споруджена у 1770-76 роках.

Переяславщина мала свою архітектурну школу, стиль якої дещо схожий с Києвом та Черніговом. Залишки цього стилю можна ще побачити в колишній Михайлівській церкви, збудованої ще князем Володимиром Мономахом в 11 столітті, в містечку Остер, Козелецкього району, яке на той час було на півночі князівства. Сам же старий Переяславль був спустошений Батиєм в 1239 р і вступив в тривалу смугу занепаду. В XIV ст. князівство підпорядкувала Литва, і в подальшому Переяслав став пересічним містечком, знову який нагадав про себе лише в епоху Богдана Хмельницького, в честь якого і отримав другу назву по звільненню від фашистів в 1943 році.

Довгий час місто було центром Переяславського князівства, а так як Прилуки входило до цього князівства, то нам захотілось дослідити його більше з історичної та архітектурної сторони. Вибравши осінній теплий день ми попрямували до своєї туристичної мети.

Перша наша зупинка Археологічний музей.

Раніше тут на цьому місці знаходилась дерев’яна Спаська церква, яку було зруйновано в часи СРСР. В 50х роках минулого сторіччя місцевий житель, який жив поряд, копав траншею чи колодязь і натрапив на залишки кам’яної стіни. Археологи почали досліджувати і виявилось, що на місці згарища, вони натрапили на фундамент домонгольської церкви XIV ст . Над ним в 1960 році побудували павільйон та відкрили музей. Було також досліджено, що церква слугувала усипальницею знатним особам літописного міста Переяславля.

Основний об’єкт експонування – фундаменти та залишки стін давнього храму-усипальні (розмір 15,3х8 м) з фрагментами фрескового розпису, керамічної підлоги, цегляних та кам’яних саркофагів. Побудований він якраз в своєрідному переяславському архітектурному стилі. У вітчизняній музейній практиці це перший досвід збереження на місці розкопок та експонування архітектурно-археологічної пам’ятки.

Фрагменти підлоги

Музей висвітлює історію Переяславщини в археологічних матеріалах з найдавніших часів до половини ХIII ст., до татаро-монгольської навали. До цього всього можна додати шикарні атмосферні вітражі на вікнах, які на жаль з часом починають руйнуватися і музейники переживають, що за браком коштів і фінансування все це може буде втрачено. Серед експонатів додаткового погляду вартий унікальний бронзовий хорос, свічник, фрагменти вівтарного світильника які чудом пережили пожежу, руйнування і пролежали в землі майже 1000 років.

Вітражі
Сучасні вітражі та тисячолітній свічник

Інша наша мета — це Михайлівський монастир та музей давньоруської архітектури Переяслава.

Дзвінниця

З 2010 в колишньому єпископському дворі знаходиться невеликий, затишний і вічно порожній Михайлівський монастир. Вхід до нього — через дзвіницю, побудовану в 1670-х роках, але відомо, що ворота храму Святого Федора були тут і в XI столітті.  Нинішня Михайлівська церква - одна з найстаріших (1646-48) на Лівобережній Україні, побудована була вона ще під владою Речі Посполитої. Розміщена вона буквально на фундаменті домонгольського Михайлівського собору. Стародавній храм був значно крупніше козацької церкви, і з одного боку від неї викладені контури його стін.

Контури стін домонгольського собору

Саме цікаве те, що макет собору розміщено прямо на даху святині. Ніде раніше такого не бачив і щоб оцінити цей задум, треба приїхати і подивитися на це!

Оздоблювальний декор майолікою, зробленим в 1740-х роках після пожежі.

Оздоблення

Сам музей давньоруської архітектури Переяслава розміщений на території, спорудженої над залишками унікальної археологічної пам’ятки – собору Архістратига Михаїла ХІ ст. Він слугував місцем поховання переяславських єпископів та князів – представників переяславської гілки роду Мономаховичів. 

Вхід в галерею

Основним об’єктом експонування слугують фундаменти та частково збережені стіни, конструктивні деталі північно-західної частини храму ХІ ст.  

Це своєрідна підземна галерея уздовж фундаменту, що вміщує музей.

Стовпи

Неподалік від Михайлівського монастиря височить Успенський собор – спадкоємець легендарного храму, біля якого козаки заприсяглися на вірність московському царю. Той храм, збудований у 1596 році Костянтином Острозьким, згорів у 1655 році. На його місці в 1760 збудували великий дерев’яний храм з дев’ятьма візантійськими банями. Але в 1825 році його так переробили, що, за словами Шевченка, «неможливо дивитись на нього, а не лише малювати». Хоча нам сподобався, але попасти всередину не змогли, було вже зачинено.

Успенський собор
Piccy.info - Free Image Hosting
Piccy.info - Free Image Hosting

Ще трошки світлин Переяслава

Центр
Центральна площа
Меморіальний музей Г.С.Сковороди (Переяславський колегіум)
Piccy.info - Free Image Hosting
Історичний музей «Заповіту Т.Г. Шевченка»
Piccy.info - Free Image Hosting
Храм Воскресіння Христового
Piccy.info - Free Image Hostin

Погулявши трошки містом та оглянувши ще декілька обєктів ми направились до головної візитівки Переяслава - музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини або як його ще називають скансен (від шведсього «Skansen» - етнографічний комплекс або музей просто неба )...

Продовження в частині 2

Ватикан. Частина друга

“Ты — Петр, и на сем камне Я создам Церковь Мою, и не одолеют ее врата адовы; И дам тебе ключи Царствия Небесного; и что свяжешь на земле, то будет связано на небесах; и что разрешишь на земле, то будет разрешено на небесах”. 

Collapse )

Вічне місто Рим.

І ось ми  нарешті добрались до екватору нашої подорожі - до міста Рим. Про Рим я можу сказати, що ми якось ніколи ним дуже не цікавились і в пріоритети не ставили. Але після того як сюди приїхали, наша думка значно змінилась в кардинально протилежну сторону. Рим, як говорять вічне місто. І воно так є насправді. Архітектурних пам'яток та об'єктів тут не перерахувати.

Весь день, що нам пощастило тут бути, ми насолоджувались історією, куштували пасту та піццу і звісно смакували розпіарене італійськие морозиво в желатерії. Все це при температурі +37.  Так що вмощуйтеь зручніше, поїхали...

Наш автобус привіз нас до станції метро Rebibbia, звідки ми відправились до першого нашого об'єкту на маршруті — Колізея. Порівнюючи підземку Парижу — тут метро не важке і маршрути дещо схожі на київські. Так що не заплутаєтесь.

Колізей виявився набагато величнішим, ніж ми його представляли. Введу в невеличкий екскурс в історію арени. На місці колізея по задуму повинен був вирости золотий палац Нерона. Подейкують це він в 64 р. н.е. спричинив пожежу, яка спалила майже 60% міста, якраз для розширення своєї території (прямо як у нас в країні). За часів свої кар'єри він також встиг побудувати самому собі гігантську 36-ти метрову статую Нерона, такий собі Колосс Нерона.   

Після Нерона в результаті нетривалої громадянської війни до влади прийшов Веспансіан, засновник нової династії Флавіїв. Він почав розбудовувати Рим. Веспансіан не вів нових воєн, тільки закінчив поточні та намагався поповнити порожню казну і стабілізувати ситуацію в Римі. Побудував безліч громадських будівель, оновив храм Юпітера на Капітолії, символ Рима, найбільший храм світу і, нарешті гігантський амфітеатр Флавія на 80 тис осіб. Прямо у амфітеатру стояв цей же самий колос Нерона, але уже з перебитим обличчям бога Сонця. Оскільки потім обличчя колоса перебивали ще не раз, це місце стали називати просто: "У колоса" (Colosseo). Колос не зберігся до наших днів, зате збереглася однойменна станція римського метро і в якийсь момент за назвою місця також почали називати і амфітеатр Флавія - Колізей.

Імператор Веспансіан хотів увійти в історію будівельником і дбайливим господарем, при ньому і його синів ситуація в Римі значно покращилася. А амфітеатр повинен був стати символом того, що відібрані Нероном у народу землі для палацу повертаються народу гігантським об'єктом для забав. В середину ми, не заходили, не було часу, але думаю там є на що подивитись.

Арка Костянтина

 Поруч з Колізеєм розташована Арка Костянтина. Вона була зведена в 315 р. н.е. на честь перемоги імператора Костянтина I над імператором Максенцієм. За словами літописців, Костянтину було видіння, що Бог обіцяв перемогу, якщо його армія намалює хрест на своїх щитах. Своїм Міланським едиктом дозволив сповідування християнства в цілій імперії. Перемігши усіх своїх суперників, став єдиним правителем і з політичних міркувань переніс столицю імперії до Віза́нтія, пізніше названого Константинополем. Ось так!  

Римський Форум

Прямо від колізею починається комплекс споруд під назвою Римський Форум (Forum Romanum). Це була площа в центрі Стародавнього Риму, разом з прилеглими будівлями. Спочатку на ній розташовувався ринок, пізніше вона включила в себе коміції (замість народних зібрань),курію (замість засідань Сенату) та придбала також політичні функції. Форум служив центром суспільного життя, та з повсякденного спілкування людей еволюціонувало тематичне спілкування, що носить всі ознаки того, що ми сьогодні називаємо форумом. Був би вільний час, та не таке пекуче сонце можна було там прогулятись.

Храм Венери та Роми

Велична будівля довжиною в 145 м і шириною в 100 м можна з упевненістю назвати храмом Венери і Риму. Відомо, що храм був побудований Адріаном в 135 р н.е. Автором креслення був сам імператор Траян, робота якого була розкритикована великим архітектором Аполлодором дамаським, який поплатився життям за свою зухвалість. Відомо, що раніше якраз на цьому місці і знаходився портик Золотого будинку Нерона, в центрі якого височів його бронзовий колос Нерона, висотою 35 метрів без підстави. Почавши роботи, Адріан був змушений змістити статую (перетворену Веспансіаном в бога сонця Геліоса) на північний схід Колізею, на що знадобилося 24 слони. 

Тріумфальна арка Тита

Справа видніється арка Тита, вона була побудована в 82 році н.е. римським імператором Доміціаном, незабаром після смерті свого старшого брата Тита.  Арка Тита стала загальною моделлю для багатьох тріумфальних арок зведених з 16-го століття, включаючи Тріумфальну арку в Парижі.  

Римські легіонери-актери

По одну та іншу сторону вулиці стоять статуї імператорів-засновників імператорського форуму.

Юлій Цезар, "диктатор без обмеження терміну" (dictator perpetuus)

Багато де на спорудах та пам'ятках можна зустріти фразу S.P.Q.R.— латинська абревіатура, напис, який Римська Республіка та Римська імперія зображали на штандартах своїх легіонів. У наш час його використовують у гербі міста Рим, а також на багатьох міських будівлях і люках.  

На іншій стороні можемо спостерігати Форум Траяна та Базиліку Ульпія.

Церква Санта Марія ді Лорето, поряд - тріумфальна колона Траяна
Форум Траяна

Церква Санта Марія ді Лорето розташована в античній частині Риму на еспланаді Форуму Траяна, авторами якого є Благочестива братство пекарів, яке до сих пір має штаб-квартиру в сусідньому будинку. Будівля церкви є результатом спільної праці двох архітекторів Антоніо да Сангалло Молодшого і Браманте. Купол і ліхтар виготовлені пізніше одним з учнів Мікеланджело - Джакопо дель Дука.

Поруч церкви - тріумфальна колона Траяна, не така розкручена туристична памятка, але варта уваги. Встановлена Аполлодором Дамаським 113 р. на честь перемог імператора Траяна над даками. Всі тогочасні події зображені на нії у формі такого собі стародавнього “коміксу”. Виконана з 20 блоків каррарського мармуру, має висоту 38 м (разом з п'єдесталом) і діаметр 3,6 м (внизу). Всередині колона порожня: в ній знаходяться гвинтові сходи з 185 сходинками, що ведуть до майданчика на капітелі. Важить монумент близько 40 тонн. На самій верхівці знаходиться вже більш сучасна статуя святого Петра з ключами, встановлена Папою римським в XVI ст.  

Римська імперія поч. ІІ ст.

У роки правління Траяна (98-117) Римська імперія досягла найвищого військового могутності. У двох кровопролитних війнах були завойовані землі гетів (даків), на північ від фракції, що поставило під владу римлян все північне узбережжя Понта Евксинського зі старими грецькими колоніями в Таврії і на островах. На Сході були захоплені частина Вірменії, Месопотамія до Перської затоки, Північна Аравія.  На жаль фото ближче не маємо(((

Палаццо Венеція
Палаццо Венеція

Палаццо Венеція або палац Венеції (Palazzo Venezia) - колишнє представництво Венеціанської республіки в папському Римі. Розташоване на п’яцца Венеція на північ від Капітолійського пагорба, поруч з храмом св. Марка. Палац був побудований навколо середньовічної башти в 1455 році і вважається одним з перших пам'ятників Відродження в Вічному місті. Камінь для будівництва виламували з Колізею. Це не в перший раз можна таке спостерігати, коли щось ламають , а інше будують. Першим мешканцем палаццо був венеціанський кардинал П'єтро Барбо (згодом папа Павло II). Після переходу Венеції до Габсбургів, в палаці знаходилася резиденція австрійського посла в Італії. У 1930-і рр. з балкона палаццо нерідко виступав Муссоліні. А нині тут розташований музей живопису, скульптури і декоративно-прикладного мистецтва. Як на мене будівля величезна...але чогось не вставляє...Пару фото Палаццо Венеція, пам'ятник Еммануїлу II і йдемо далі, вузькими вуличками Риму, попутно ховаємось від пекучого сонця та температури 37 градусів.

Церква Санті Апостолі (Церква 12 апостолів)

По дорозі заглядаємо в базиліки та церкви. Однією з таких на нашому шляху виявилась церква Санті-Апостолі (Храм Дванадцяти Святих Апостолів Христа) - титулярна трьохнефна базиліка в Римі, є частиною палаццо Колона. Спочатку була присвячена апостолам св. Якову  і св. Пилипу, чиї мощі спочивають у крипті в центрі собору до цього дня. Пізніше цю церкву присвятили всім 12 апостолам, і вона служила церквою сім'ї Колона.

Фонтан Де Треві

І ось з-за рогу перед нами постає красень Фонтан Де Треві (Fontan De Trevi). Найбільший римський фонтан: 26 метрів у висоту і 20 завширшки, побудував його в середині XVIII століття Нікола Сальві. Він є одним з найбільш чудових пам'яток Риму! Він розташується на маленькому п'ятачку між середньовічними будинками. Фонтан побудований з тильного боку палацу як закінчення акведука, тому з обох сторін від фонтану видно вікна. У цих вікнах навіть сьогодні працюють люди - в цій будівлі знаходиться міністерство культури Італії.

Скориставшись перепочинком, займаємо чергу, щоб придбати смачнючого італійського морозива в кафе Gelateria .

Храм Божественного Адріана

Від фонтану попутно йдемо до Храму Божественного Адріана. Це храм на честь імператора Адріана в Римі, руїни якого сьогодні вбудовані в будівлю римської біржі.  

Пантеон

Через Via dei Pastini потрапляємо до Пантеону (Pantheon) - єдину будівлю стародавнього Риму, яка дожила до наших днів в цілості. Хто дивився фільм "Ангели та Демони" або читав однойменну книгу  Дена Брауна, тому відома ця будівля. Прекрасний купол діаметром 43 метри з отвором посередині, через який в сонячний день в глибини храму ллється вражаючий стовп світла. Пантеон - один найвідоміших римських пам'ятників архітектури, пам'ятник будівельного мистецтва античних часів. 

Надпис: "Марк Агріппа, син Луція, обраний консулом в третій раз, спорудив це"

Взагалі, слово Пантеон перекладається з грецької, як "храм усім богам". Зведений він був 120-125 рр. нашої ери, зовні похмурий, суворий і нагадує велику бочку з колонами, якщо чесно...

Вхід в Пантеон абсолютно безкоштовний. У стелі Пантеону зяє величезна діра, через яку і здійснюється освітлення храму. До слова, отвір ніколи і нічим не закривається. Ви запитаєте, а як це сніг та дощ? А ось як: в підлозі храму зроблено невеличкі отвори куди дощова вода і зтікає.

могила Рафаеля Санті

У Пантеоні поховані деякі відомі люди Італії, зокрема, Рафаель та королі Віктор Еммануїл II і Умберто I. Парадокс, але до могили Рафаеля людей більше ніж до Короля Італії.

Ще фоточки Риму:

Сідаємо на автобус та їдемо до частини другої нашої прогулянки  — до держави Ватикан.